Основні прийоми в’язання гачком

Основні прийоми в'язання гачком

На прохання читачів АміРумі, відкриваємо нову рубрику “Основи створення амігурумі”, де будуть розглянуті всі технічні деталі процесу створення іграшок.

Сьогодні роздивимося “Основні прийоми в’язання гачком”.

Якщо ви ніколи не тримали гачок  у руці, це ще не привід відмовити собі у задоволенні створити маленького амігурумчика! ;)

Тепер роздивимося прийоми в’язання та їх умовні позначення в  японських схемах та російськомовних описах:

1. Кільце амігурумі

Частіше за все, з кільця амігурумі починається більшість деталей. Майже всі вони в’яжуться по колу, а при такому типі в’язання завжди залишається невелика дірочка всередині (у місці початку в’язання). Це не має великого значення для серветок та подібного, але для іграшок дуже важливо, щоб не було зайвих отворів через які може вилізти наповнювач. Тому для амігурумі використовують щільне в’язання, а починають виріб з кільця амігурумі, яке можна затяннути так, щоб отвору зовсім не було, а в’язка залишилася акуратною.

На малюнку показаний фрагмент, з якого починається більшість деталей амігурумі, та його позначення в японських схемах:

1 ряд: 6 сбн в кільце амігурумі (6),

Кільце амігурумі

В російськомовних схемах замість кільця амігурумі часто використовують ланцюжок з двох петель. Запис тоді може виглядати приміром так:

1 ряд. 2 ВП, 6 СТ во вторую петлю от крючка

Тобто, перший ряд складається з 6 сбн, пров’язаних у другу від гачка повітряну петлю.

Отже, можна використовувати і цей прийом, але він має описані вище недоліки, тож, на мою думку, є сенс скористатися знаннями японців, раз вже вони придумали це оригінальне мистецтво.. ;)

 2. Стовпчик без накиду (скорочення сбн, в деяких схемах ст)

Стовпчиком без накида в’яжуть майже все в іграшках амігурумі, тому якщо ви знайшли схему для амігурумі, яка майже вся складається з однакових але незрозумілі позначень, то це стовпчики без накиду. Їх використовують як самий щільний тип в’язки, що робить іграшку міцною та стійкою до пошкоджень.

На малюнку показано, як в’язати стовпчик без накиду, та як його позначають у японських схемах:

Стовпчик без накиду

3. Додавання

Іноді ще пишуть “2 СТ у стовпчик попереднього ряду“, і саме це і відбувається при додаванні. Цей прийом використовують для збільшення кількості петель і, як наслідок, зміни форми деталі.

На малюнку схема в’язання та японські позначення:

Додавання

4. Збавляння

Іноді ще пишуть “2 СТ разом”. Цей прийом зменшує кількість петель і теж використовується для зміни форми деталі.

На малюнку схема в’язання та японські позначення:

Збавляння

5. Повітряна петля (пп) та з’єднувальний стовпчик (зс)

Повітряні петлі часто використовуються або на початку, у ланцюжку, або як допоміжні (наприклад, для підняття на наступний рядок при в’язанні по кругу зі швом).

З’єднувальний стовпчик або з’єднувальну петлю використовують найчастіше або для замикання кола, або для закінчення роботи перед обрізанням нитки.

На малюнку схема в’язання та японські позначення:

Повітряна петля та з'єднувальний стовпчик

І для повного огляду, розглянемо ще англомовні позначення стовпчика з накидом, додавання та збавляння:

Позначення в англомовних схемах

Тепер знаючи ці прийоми, ви легко зможете розібрати більшість схем запропонованих в інтернеті.

Якщо у вас залишилися питання, пишіть у коментарях до статті або особистим повідомленням.

Всім творчих успіхів!

Сердечко с бантикомКошмарики

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

CAPTCHA